Думки мої – ви пташенята.
Фізично я зростав, а ви
І нині крихітні малята
Вже сивої, старої голови.
Тримайтеся подалі, ви, від лиха,
Чужого, не дай Боже, не беріть.
Злітайте в неосяжність тихо,
Готуючись завжди заздалегідь.
Зробити варто інколи зупинку,
Звичайно, буде радість, буде сум.
У буднях не шукайте відпочинку,
Щоб вийти у політ високих Дум!
Мысли мои...
© Copyright: Ладомир Михайлов, 2011
Свидетельство о публикации №111050605183
Свидетельство о публикации №111050605183
Рецензии
Прийміть такий екс. Надихнули..
Думки твої звичайно ж пташенята,
Бо ти їх породив і пестиш, мов малят,
Але для мене певно всі вони орлята,
Що дужі крила мають,щоб увись злітать.
Тож все відносно в цьому злому світі
Гартуй же друже,свої думи для життя,
Щоб не злякались хуги,вітровіїв,
Щоб подолали шлях до майбуття.
Вера Бондаренко-Михайлова 16.10.2017 19:13 • Заявить о нарушении
Думки твої звичайно ж пташенята,
Бо ти їх породив і пестиш, мов малят,
Але для мене певно всі вони орлята,
Що дужі крила мають,щоб увись злітать.
Тож все відносно в цьому злому світі
Гартуй же друже,свої думи для життя,
Щоб не злякались хуги,вітровіїв,
Щоб подолали шлях до майбуття.
Вера Бондаренко-Михайлова 16.10.2017 19:13 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.