Жасмин

Під вікном вже жасмин розцвітає,
аромат той духмяний п,янить.
Мене милий вже більш не кохає,
не для мене прекрасна та мить.

Не в моєму саду квітнуть трави
У моєму вогонь лиш палав.
Гірко серцю, що ради забави,
 ти мене в цім саду цілував.

Я до себе жасмин пригортаю,
одиноко до нього клонюсь
-Сліз не треба,-себе я благаю.
Але сльози котились чомусь.

Вони впали в пелюстки й завмерли.
У сльозах заблищав білий цвіт.
Сяяв він мов сріблястії перли.
Тій красі дивувавсь цілий світ.

Час минув,знов жасмин відцвітає.
Ген на трави осипався цвіт.
Та душа знову цвітом буяє,
не зійшовсь на тобі клином світ.

Знову серце, як вперше кохає,
і у грудях, як вперше тремтить.
І душа нову пісню співає.
Вона тихо і ніжно бринить.


Перевод стихотворения

Под окошком жасмин расцветает
ароматом душистым пьяня.
Мой любимый меня забывает.
Он уж больше не любит меня.
Не в моем уж саду цвели травы
В нем огонь все сжигая пылал.
Горько сердцу, что ради забавы
ты меня в том саду целовал
Я к груди тот жасмин прижимаю,
одиноко к нему наклонюсь.
- Слез не надо, - себя умоляю,
но слезинки катились как грусть.
слезы падали и замирали
и в слезах засверкал белый цвет.
Будто жемчуг цветы те сверкали,
красотой удивляя весь свет.
Все прошло... Вновь жасмин отцветает
и на травы осыпался цвет.
Вновь душа ожила, вновь мечтает-
не сошелся в тебе клином свет.
Снова сердце в груди замирает,
вновь как птица поет, не молчит
эту песню душа напевает.
и она тихо , нежно звучит