Забезпечивши себе всім необхідним:
почуттями,свідомістю,зором,
життя моє стало огидним,
співати серцем нині сором.
Кохання я вважала солодким плодом насолоди
та не підозрювала те,що визиває воно собою такі тривоги,
я рідко бачу різнокольорові сни,
вони дійшли до статусу пітьми.
Мені хотілось чути дзвін чуттєвий,
відчути поцілунок чистий і дієвий,
обійми в мене викликають пристрасть,
але в моєму житті, нажаль, це прикрість.
Займаю я собою дні,
ті дні що провела б в любові,
на світі люди всі сліпі,
не впізнають багряної суті болі.
Я вгору руки простягаю,
від неба ласку я прошу,
із сонцем з з-під тишка я заграваю,
готую з снігу солодку кашу.
Знайди в мені хоч декілька секунд,
хоч декілька звичайних сходів,
не розповів нам приятель Зігмунд,
яких кохання потребує сховів.
Сп вати серцем нин сором
© Copyright: Оксана Полищук, 2011
Свидетельство о публикации №111050507280
Свидетельство о публикации №111050507280
Рецензии