***

Я думала, що вже загоїлися рани,
Що почуття вже вимерли усі,
Та вчора мені боляче так стало,
Бо ти згадав, і написав мені…

Медовий голос в трубці телефона
Хоч так далеко, та тривожить почуття
І в голові моїй звучить твоя розмова,
Твої слова, гучні слова кохання.

Для чого згадувать минуле, а, для чого??
Воно уже пройшло і час не повернуть,
Ці почуття, що в мене колись були
Померли, зникли, знищила я їх..

Тебе ж чотири місяці не було,
І тут прийшов, і просто запитав.
Ти як живеш? Із ким ти зараз?
А може в твоїм серці я живу?

Я усміхнуся, хоч в душі заплачу,
Скажу, що все ОК, я не одна,
Я маю хлопця і тепер щаслива,
А хто був ти, і що ти мені дав?

Зніяковієш і опустиш погляд
Бо може я була, хоч кимось тобі,
Та ні… Не була. Стало  смішно,
Від того, що ти міг би бути мій.

Жорстока, знаю. Ти не перший.
Хто слово це сказав мені
Ти ж винен сам, і зрозумій.
Твоєю я не була і не буду більш…