Нічний буквар я перечитую по зірках.
Білий дракон, що дихає в віках.
Повітря мова шепотить в душі.
А наше серце вже не там...
Все дуще я вдивляюсь в книги на полицях,
що мов дошки на кладовищі,це моя дільниця.
Уздовж більш тисячі чужих життів..
Я радим був, ще жити я летів.
Я ясні крила у надломну мить,
Я світанковий промінь лихоліть.
Я не сльоза,що блискае на оці в патріота,-
Я Патріот, - коли він згадує про землю..
відступає рота..
Барвистий шлях,та надто нескінченний.
Я не молюсь і не кричу - Нікчема!
Де ми?І як воно все буде?
Прокинсь народ!Розплющи очі,люде!
Поки вслухаемось ми в траурний набат..
Хтось за спиною вже нам ставить шах і мат.
23.08.2006
Я Патрiот!
© Copyright: Инна Гудзь, 2011
Свидетельство о публикации №111050504376
Свидетельство о публикации №111050504376
Рецензии