Прожени мене,
Відпусти моє серце на волю,
Обійми меня,
Поцілуй на прощання.
Нам відоме, что це не доля,
А бажання,
Що буде болю.
Твої очі, бажані губи
І твоє тремтливе дихання.
Треба бігти від жаги-неволі,
Поки нас не настигле кохання.
Твої дотики так невинні,
І слова спокушають тіло.
Ми стаємо дуже залежні.
Не женись...
Я тебе відпустила...
Прожени мене...
© Copyright: Фиорелла, 2011
Свидетельство о публикации №111050402978
Свидетельство о публикации №111050402978
Рецензии
После твоего стиха он женится на тебе :)))
С теплом,
Анатолий
Анатолий Садчиков 06.05.2011 13:28 • Заявить о нарушении
С теплом,
Анатолий
Анатолий Садчиков 06.05.2011 13:28 • Заявить о нарушении
