Прилітають душі наші на землю, щоб жити.
Я прийшла у світ цей, щоб тебе любити.
Тільки Бог узяв… долі наші спутав…
Випустив мене раніше, а тебе приплутав…
От і я бродила десь одна по світу…
Все тебе шукала… всюди заглядала…
А Він засміявся….Щоб пожартувати
Взяв відкрив дорогу на ці різні сайти!
Жарт у нього вдався…Що ж тепер робити?
Чи злетіти душам нашим до небес?
Щоб одна однІй шепнути «Я люблю тебе»…
Чи на землю повернутись і забути все?
Викинути з серця радості печалі?
Випустити душу? Хай блукає далі!
Знову буду жити, як жила – без неї…
Вона мені на що? Як тебе немає!
***
© Copyright: Волынская Капелька, 2011
Свидетельство о публикации №111050300108
Свидетельство о публикации №111050300108
Рецензии
На ці строфи можна відповісти такими словами:
У тебе, суме-смутку, очі сині,
Як влітку грозові хмарини.
Я це помітила лиш нині
У віршах милої людини...
Мисс Обояние 03.05.2011 15:11 • Заявить о нарушении
У тебе, суме-смутку, очі сині,
Як влітку грозові хмарини.
Я це помітила лиш нині
У віршах милої людини...
Мисс Обояние 03.05.2011 15:11 • Заявить о нарушении