Корова
Немічна, випали зуби,
Років сувій на рогах.
Бив її вигонний грубий
На перегінних полях.
В серці неприязнь до шуму,
Миші тривожать куток.
Не забувається в думах
Їй білоногий бичок.
Викрали в матері сина,
Радість ту першу…Хай грець!
І на кілок під осику,
Шкурою б грав вітерець.
Їй, на гречаному звії,
З долею сина, старій,
Зв'яжуть петельку на шиї,
І поведуть на забій.
Жалісно, сумно і вбого
В землю рогами з біди…
Сниться їй біла діброва
І трав'янисті луги.
С. Есенин. Корова. На украинском языке
© Copyright: Михаил Низовцов, 2011
Свидетельство о публикации №111042701177
Свидетельство о публикации №111042701177
Рецензии