Ранкова кава, маффін, запальничка.
Твоя сорочка. Це не вибір, просто звичка.
У вухах Каша. Теж саме у голові.
Розумні тези, але зовсім не мої.
Нестерпний біль, забилась, падала з Олімпу.
Без тебе смертна. З шиї ллється лімфа.
Все тіло ниє, декілька секунд і я зомлію,
Боюся, наодинці не зумію.
Не можу встояти. Сліпа надія,
Чорна пляма на живому тлі.
Один дзвінок лише
Скидає відлік волі на нулі.
Та все одно я забуватиму тебе,
любов годинами плачу відмірю,
Згублю одну лиш думку. А тоді...
Та годі, я й сама собі не вірю.
це так нестерпно зранку
© Copyright: Вершинина Марта, 2011
Свидетельство о публикации №111042508532
Свидетельство о публикации №111042508532
Рецензии