Люба, кохана...
І в кожного своє життя
Всі помилки давно вже визнані
Та серце прагне вороття
Лине до тебе крізь негоди і дощі
Птахом ген за обрій, вогником вночі
Люба, кохана, повертаюсь до тебе
Наче у казку - зачарований світ
Чуєш, кохана, як дзвенить в синім небі
Моє кохання у плині літ
Тумани сиві понад озером
Пливуть, неначе твої сни
А за снігами і морозами
Вже чути музику весни
Й знову лечу до тебе степом з краю в край
Серце лиш з тобою, а ти своє не край!
Люба, кохана, повертаюсь до тебе
Наче у казку - зачарований світ
Чуєш, кохана, як дзвенить в синім небі
Моє кохання у плині літ
24.04.2011
Свидетельство о публикации №111042406055