Пригода в автобус

Їхав я в автобусі однім,
А він взяв і задимів!
Пара з заду така йшла,
Я аж схопився за коша.
Ківш той був весь із водою,
Мене аж накрило з головою.
Почав водою пар тушити,
А що було і ще робити.
От тільки, не зрозумію все ніяк,
Звідки появився у воді будяк.
Та неважливо звідки взявся,
Я так пари тої нахапався.
Все воду ллю та ллю.
О Боже, що же я роблю!
Чим більше води наливаю,
Тим більше в пару я потопаю!
Люди добрі поможіть,
Я вже не знаю, що робить.
Будьте ласкаві підкажіть.
Ой бачу вже біжить ведмідь.
Ні мене вже явно пре,
Ось і мітла якась мете.
От як мені ту пару загасити,
Щоб сісти якось відпочити.
А пара та як та зараза,
Все йде і йде, а я ж без протигаза!
Вже хустину на голову надів,
Щоб не опалити своїх брів!
От пасажир один нарешті все ж поміг,
Взяв закутав мене у міх.
Так мені вже добре стало,
А пари вже було чимало.
Пара та так добре йшла,
Що я забувся про ковша.
Взяв відро я в руки свої,
Щоб зняти от оті побої.
Що від ковша мені зостались,
Ми ж з тим ковшем так обнімались.
От намагався я у відро,
Той пар уже зібрати.
Як мені вже надоїло,
Той пар відром, туди сюди ганяти.
Вже втомився я до сліз,
Побачив навіть пару кіз.
От так мене вже сильно перло,
Добре, що дах все таки не здерло.
Ну і автобус був, ще тих часів,
Що я в нім ледь не озвірів.
Ото лиш уявіть собі картину,
Коли хтось схожий на людину.
В одній руці у нього кіш.
В другу взяв оте відро,
Щоб з парою йому везло.
І ганяє він туди, сюди.
По тому він автобусі.
А в автобусі, ще пари тої так багато,
І він танцює так завзято.
То з відром, а то з ковшем, отак ганяє,
Ще й бровами усе моргає.
Певно пара добре йде,
І скоріше його пре.
То й хлопчина й далі там,
Я вам карту зараз дам.
Та все ж не варто туди йти,
Щоб не накликати біди.
Ні я карту краще ту спалю.
Тому що я вас всіх люблю.