Можливо все, але одне неможливо,
Літати - коли обламали крила,
Знаєш мила, безглуздо надіятись на щось,
Коли доля щоденно точить на тебе ножі,
Всміхаючись криво...
Певно незаживе вже в душі рана,
Зроблена колись долею-тираном.
Важко з висоти польоту до безодні спадати,
Але ти до останнього мого подиху,можеш мені довіряти,
Я вірю мила..
Можливо колись ти знайдеш, втрачені мною крила.
Из раннего 4
© Copyright: Холодный Луч, 2011
Свидетельство о публикации №111042000691
Свидетельство о публикации №111042000691
Рецензии
