Вітер брат мій повіває,
Біль та сум мій проганяє!
Серце б’ється без зупину,
Дякую, Рідненька, за цю хвилину!
За любов, за ніжність й ласку,
Я попав неначе в казку!
Та сон цей вже минає,
І душа моя знов страждає!
Живу лишень у снах я нині,
Тай і то лиш по годині!
Спи рідненький засинай,
Нехай тобі насниться Рай!
Сон невдовзі цей скінчиться,
І реальність поспішиться!
В ній віра в краще лиш живе,
Де ніщо вже не помре!
Де любов й кохання лине,
Де надія вже негине!
Біль та сум уже минає,
І серце знову оживає!
Вогонь в душі знов запалає,
Та й Сонце яскравіш засяє!
Бажаю всім взаємного кохання!!!
Рiдненька
© Copyright: Владимир Довгун, 2011
Свидетельство о публикации №111041907130
Свидетельство о публикации №111041907130
Рецензии