Кохання наше запалало,
Неначе квітка розцвітало!
Воно нас вище неба піднімало,
Та яскравіше сонця нам сіяло!
Серця наші б’ються в унісон,
Тепер це вже точно не сон!
Ми з тобою сердець стукіт відчуваємо,
Лишень ми одне одного так кохаємо!
Злетівши разом вище неба від почуттів,
Ми забули про весь біль попередніх життів!
Щастя нам кохання дарувало,
Лишень воно для нас співало!
Так ніжно та лагідно кричало,
Та наших сердець чіпляло!
Кохання вогонь цей не погасити,
І нам один без одного вже не жити!
Кохання наше запалало
© Copyright: Владимир Довгун, 2011
Свидетельство о публикации №111041907053
Свидетельство о публикации №111041907053
Рецензии