***
Коханням я сплела свій сон. Щасливими вогнями в полі. І поштовх ночі взяв в полон- Тепер я в нього у неволі. Я променем торкнусь води, На ній засяє стежка біла. І чорної величної пори Розвіє птаха сізокрила. Я знов момент іскри побачу, Що ляже в серце на любов. В мені вогні, від них я плачу, Бо палють серце знов і знов.
© Copyright: Хели Де Брокко, 2011
Свидетельство о публикации №111041903412
Свидетельство о публикации №111041903412
Рецензии