У мереживному світі
мов примари ходять люди,
а сумне зимове небо
прозоріє мов кришталь.
Через снігопад і вітер,
що панують скрізь і всюди
я летітиму до тебе
в незбагненну синю даль.
Ти побачиш,що кохаю
і всміхнешся мені щиро
і твоя палка усмішка
вмить розтопить вічний лід.
У душі давно плекаю
Я живу крилату мрію:
як весни тендітна ніжка
знову ступить до воріт
У мереживному св т
© Copyright: Римма Николаенко, 2011
Свидетельство о публикации №111041808212
Свидетельство о публикации №111041808212
Рецензии