....чомусь я перестала захопляватись сумним осіннім дощем, мене дратує його банальна романтика і цей постійний шепіт краплин, які вдаряючись об землю, ніби благають про допомогу…
Чомусь мені набридли ліричні пісні про кохання…такі не справжні, одинакові. Вони як маленьке кошеня дряпаюсь мені душу своїми награними фразами. Я більше не люблю молочний шоколад і вершкове морозиво…хоча вони завжди навіювали спогади про солодке дитинство, безтурботні дні і ночі… я не люблю самотність…тишину…в голову лізуть і вивертають мозок дурні думки…навіщо вони мені…фразу I love you я вже давно забула….дивні але власні стереотипи переходять межу і вивертаються в інший протилежний бік… я стала іншою і зовсім протилежною, не такою як була…
А все це через тебе…
ненавиджу…
iнша
© Copyright: Екатерина Белл, 2011
Свидетельство о публикации №111041709712
Свидетельство о публикации №111041709712
Рецензии