давай зіграємо в кохання
без лишніх слів і звинувачень.
лиши собі пусті зізнання,
хай краще серце їх побачить.
перетасуємо всі карти,
колоду спалимо стару,
я посміхнуся з твого жарту,
та біль із пам'яті зітру.
ми поміняємось ролями,
та маску все-таки лишу
і ти кохатимеш без тями,
а я цигарку загашу..
стару й забуту нашу пісню
реміксом зробимо новим
й хоча здається,надто пізно,
проте рахунок нуль-один.
і знаєш,рухались ми зовсім
у інший напрямок доріг.
нас пам'татиме лиш осінь,
яку ти так і не зберіг..
оплески лишнi
© Copyright: Валери Тафт, 2011
Свидетельство о публикации №111041705925
Свидетельство о публикации №111041705925
Рецензии
Оксана!
Спасибо за стихотворение.
Мне оно понравилось и я попробовал переложить его на русский язык.
Это мой первый опыт организации текста при помощи электронного переводчика с украинского на русский.
Если что-то не понравиться, то прошу не обижаться.
С уважением, Олег Сурмачёв.
Олег Сурмачёв 17.04.2011 18:49 • Заявить о нарушении
Спасибо за стихотворение.
Мне оно понравилось и я попробовал переложить его на русский язык.
Это мой первый опыт организации текста при помощи электронного переводчика с украинского на русский.
Если что-то не понравиться, то прошу не обижаться.
С уважением, Олег Сурмачёв.
Олег Сурмачёв 17.04.2011 18:49 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.