Посм шка

Коли сумна ти у в своїй кімнаті
Коли ніхто не розуміє з нас
Тоді краєчки губ своїх піднімешь вгору
І оченята посміхнуться враз

І посмішка твоя неначе Сонце
Освітить навкруги усе
Потрапиш ти тоді до казки
Та все навколо оживе...


Рецензии