В моїм житті моя надія
Яка шепоче мені тихо.
В моїй душі все тліє мрія
А якщо згасне буде лихо.
В моєму серці любов лине
До зірок, до сонця і до нього.
Та воно так тихо згине
Й не побачить щастя свого.
Чорна ніч скоро піде
Тихо…так як і прийшла.
Сонце над усім зійде
І покаже де я йшла.
Що згубила по дорозі
Що знайшла, але втопила.
Й повернути вже не в змозі
Того кого я полюбила.
Я йду босоніж серед поля
Коли не стану завжди втома.
Куди веде мене та доля?
І де скажу, що ось я вдома.
Моє зів’яле серце чисте
Як та вода джерельна у струмочку.
І хтозна де є йому місце
В чиїм зігріється куточку…
Моя ти доля і життя
Моє ти щастя довгождане
Моя любов – моє буття
Усе моє, усе, що мені дане.
Моя вт ха
© Copyright: Анюта Ефименко, 2011
Свидетельство о публикации №111040808020
Свидетельство о публикации №111040808020
Рецензии