Тримаю у руці побиті зорі,
Ховаю у очах тягучий страх.
Ми ідоли,ми ангели, ми хворі.
Ті,що збирають часу вічний прах.
Ми втрачені століття, побажання,
ідеї,ставлення…ми й є це все.
Загорнуті у літо та мовчання,
Покинуті, забуті…не спасе.
Отримані із неба та прозріння,
Загублені,затерті навіки.
Закинуті у безвість для спасіння,
Окаяні думками навпаки…
поколiння
© Copyright: Катя Буяльская, 2011
Свидетельство о публикации №111040804466
Свидетельство о публикации №111040804466
Рецензии
