Ty ukradnij mnie z rozlak...

                Mi wolaja objecia rak
                Milych twych,
                Zeby  ukrasc na zawsze cie
                Z rozlak zlych.
                Mikola Dragan

                *   *   *

Ty ukradnij mnie z rozlak okrutnych,
Moj dom mroczny i nieprzytulny,
Ty od mek mnie chron ciezkich, przeroznych,
By swiat byl dla nas zawsze wspolny.

Zebym oprzec sie mogla o ramie,
Takie mocne, szerokie, bezpieczne,
I tak slodko sie zrobi na sercu,–
Nasza milosc i swiat beda wieczne.

W szczodry kielich mocnego wina
Wleje cala opieke i czulosc,
Ty wypijesz, jak swit noc wypija,
Tetno serca mojego odczujesz.



                Я в обійми твоїх ніжних рук
                Хочу впасти,
                Щоб тебе назавжди у розлук,
                Мила, вкрасти.
                Микола Драган

         *   *   *

Ти вкради мене у розлук,
Тут незатишно, холодно, сіро,
Щоб позбулося серце мук,
Щоб не плакало і не боліло.

Прихилюся я на плече,
Таке сильне, міцне і надійне,
І відчую солодкий щем,
Що в розлуці плекала так вірно.

В щедрий келих п’янкого вина
Виллю всю свою ніжність і ласку,–
Випий, милий, усе до дна,
Ніч ця зоряна схожа на казку.