Золоті уста – коли хоронять звук,
а поховане лежить, мов карта бита.
В недомовленні надії оживуть,
розтечуться видноколом ненадпитим.
І застигне у непевності земля,
тільки й світла, що свіча із потойбіччя.
Не народжені слова, не битий шлях.
Чиста совість і невоскове обличчя.
Словники ще не пояснюють тебе,
не здирають у анфас на біс новини,
і не патрають рибини слів на `б` –
Бог бідує, бо болить... Не як за сина,
Він гадає, бо не знає вибір твій –
ще не вчинено ані добра, ні лиха,
хутко кинуто до ніг дороги дві
і наказано церквам – кадилом дихай!
Мов на кіл, настромлена на погляд, вись
стисло видихне бажання звеличати
глибину свою. І на крилі сови
стане вічність перші зорі колисати.
І знайде сміливість – легко розійтись.
Хай затужавіле храм у серці зводить.
Золоті уста – коли нема куди
йти дощу зі слів... і набирати воду.
7 Квітня 2011
Золотi уста
© Copyright: Юрий Лазирко, 2011
Свидетельство о публикации №111040708277
Свидетельство о публикации №111040708277
Рецензии
Отими золотими вустами цілувати б твої рядки, Юрасю.
А не хотів би: "і застигне у непевності земля"?
Вись, можливо, радше настромлена на погляд, ніж на очі, ні?
Як завжди, кожен рядок повний образів, що вистачило б комусь на збірку. Гарно крило сови колише зорі...
Леся Романчук 09.06.2011 12:30 • Заявить о нарушении
А не хотів би: "і застигне у непевності земля"?
Вись, можливо, радше настромлена на погляд, ніж на очі, ні?
Як завжди, кожен рядок повний образів, що вистачило б комусь на збірку. Гарно крило сови колише зорі...
Леся Романчук 09.06.2011 12:30 • Заявить о нарушении
Дякую, Лесю.
Ти, як завше, маєш рацію.
Уже все виправив.
Хтів бим знати що є зле з цим віршем,
http://stihi.ru/2011/04/05/6881
буде час заглянь, пліз...
З вдячністю,
ЛЮ
Юрий Лазирко 10.06.2011 01:23 Заявить о нарушении
Ти, як завше, маєш рацію.
Уже все виправив.
Хтів бим знати що є зле з цим віршем,
http://stihi.ru/2011/04/05/6881
буде час заглянь, пліз...
З вдячністю,
ЛЮ
Юрий Лазирко 10.06.2011 01:23 Заявить о нарушении