...А Ти піди за ним, піди,
Зеленоока вірна діво!
І нагадай, що Ти – це Ти,
Що лиш з Тобою він щасливий...
«Чи Ти забув, як разом ми?..» –
Із тіста злеплені пташата.
Забуте вирине з пітьми,
Й він пригадає так багато!
...В багатті вашої весни
Тенета забуття зотліють,
І ваші доньки та сини
Народяться, й весь світ засіють!..
...Та щось шепоче: «Відпусти,
Й сама забудь недовге щастя...»
А Ти піди за ним! Піди!
Й зліпи ті пташечки пухнасті!
А Ти пiди за ним
© Copyright: Наталка Змиивна, 2011
Свидетельство о публикации №111040710132
Свидетельство о публикации №111040710132
Рецензии