Десь проживає,далеко від мене,
Власниця лагідних сірих очей,
Що посміхалися світом блаженним
Тисячі довгих і темних ночей.
Серденько вірне любило і любить
Донечку рідну,а саме-мене.
Я її,ніжну,піду приголубить,
Ненечку рідну,дорожчу за все.
Ти,моя ластівко,завжди у серці
Житимеш вічно,де б я не була.
Стежка до тебе веде джерельцем,
В якому є лише вода жива.
Матусi
© Copyright: Татьяна Ященко, 2011
Свидетельство о публикации №111040609122
Свидетельство о публикации №111040609122
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.