…Скрутившись у бублика скімлить кудлате щеня.
Приходимо в світ на короткі відміряні роки.
Тобі вибирати – тремтіти, немов звірина.
Чи в небо здійматись, у вири пірнати глибокі.
Ощиривши зуби, зростає у мороці звір.
Це майже народження –
морок у серці спалити.
І мало над прірвою крила
здіймати до зір.
Себе подолавши, ти мусиш в безодню ступити.
І кожного ранку вмирає частина тебе.
І кожної миті втрачаючи краплі любові,
Пораненим звіром,
уперто до сяйва бредеш,
Хоч сповнення мрії
можливо не буде ніколи.
Із жалістю замість любові,
чи справді живеш ?
Лелеки, що щастя приносять,
завжди чорно-білі…
Сторiнка щоденника
© Copyright: Борис Смыковский, 2011
Свидетельство о публикации №111040505103
Свидетельство о публикации №111040505103
Рецензии
Ваші думки - філософсько зрілі. Западають глибоко у душу і заставляють мислити. Дуже талановито і майстерно! Удачі вам, Майстре!
З повагою, Л.Ю.
Людмила Юферова 15.04.2011 16:48 • Заявить о нарушении
З повагою, Л.Ю.
Людмила Юферова 15.04.2011 16:48 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.