дзвони мені, бо я втрачаю віру
дзвони мені, бо страшно говорить
бо бачить фото без твоїх очей-
це ніби жити без своїх. речей
не клади у шухляду
привези мені- я буду любити їх
Вдягаю сорочку, бо весни чекаю
вона вже поряд.
іще одну строчку.
минаю
а біль мене ріже і музика грає.
за рядом ряд.
а вже 25-та хвилина на першу.
а я не сплю, і на тебе чекаю. довершу
поезію? прозу? Для кого?
все більше для себе
спробуй! покинь мене спершу!
аби не померти без погляду твого!
дзвони менi
© Copyright: Ольга Миртова Клубникина, 2011
Свидетельство о публикации №111040407691
Свидетельство о публикации №111040407691
Рецензии