22 30
налию одну та не буду бентежить струну.
В руках моїх ніжних твоє недоторкане тім*я.
в руках твоїх черствих моя пів-душа, виводить себе за одну.
чекає несправжнього болю, фальшивого тону.
Налийте ж портвейну! залию між ребер діру.
Роками безслів*я собі будувала дім я.
В устах божевілля, як вирватись не намагаюсь, тону.
Свидетельство о публикации №111040407615