Не маю звички обіцяти.
Навіщо слово закувати в ґрати?
Нащо себе завязувати словом,
Де справжній доказ того,
Що я не стану обіцяти знову?
Чи ти повіриш в мої обіцянки,
Якщо іх не злічити до останку?
Чи ти повіриш знову в моє слово,
Коли не має сенсу мова?
Це лиш слова.
Не вір їм ти.
Не вірю й я.
Не маю звички обіцяти.
Не хочу я засновником ставати
Брехні нового дня.
Не хочу щось аби казати.
Не хочу марно витрачати
те,
Що й так втрачає значимість свою.
Слова стають несправжніми.
Їх значимість дорівнює нулю.
Дефiцит вагомостi
© Copyright: Надежда Баккал, 2011
Свидетельство о публикации №111040406030
Свидетельство о публикации №111040406030
Рецензии
