ВЕРБИЧЕНЬКА
Ой, не сяє в небі місяць,
Зачекалась зіронька,
Над рікою сумно висить,
Де одна дівчинонька.
Нахилилась вербиченька
До холодної води,
Горне вітами серденько –
До любові не ходи.
Спокій знає вербиченько
З нею хвиля лагідна
Грає листями тихенько
По воді так жалібно
І шепоче, мов благає,
До любові не ходи
Розкажу їй як кохаю
Миленького до біди.
Коли любиш збережи,
Вербиченько молода,
Бо ніякої межі
Нам не створюють літа.
Не благай, не обіймай,
До кохання відпусти.
Від біди мене тримай
В квітах весняних зрости.
Александр Сычёв
Вербиченька
© Copyright: Алекс Сычёв, 2011
Свидетельство о публикации №111040106858
Свидетельство о публикации №111040106858
Рецензии