Ти, чуєш крик у собі друже,
Твоя душа летить у вир -
На розмаїтті до небес,
На крилах вранішньої роси,
Де, гомонять птахи з вітрами -
Відлуння Божої краси!
Ти, відчуваєш там у серці
Могутність нашої землі!
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.