ПОЛЯ – ГОРОДИ
Обіймуть поле вулиці села,
Переросте воно в городи…
І буде колорадська дітвора
Водить в картоплі хороводи.
Городи засумують уночі,
Розрізані низьким
Нерівним тином,
По волі, де лелеки – крилачі,
Розносять щастя
Й долю по хатинам.
Та ще шалений вітер грозовий
Покличе за собою їх далеко…
І так заниє серце (вовком вий)
Не заспокоять
Й крилачі – лелеки…
А взимку, як незаймані сніги,
Обнімуть землю,
Як ласкава мати;
І друзі всі, і навіть вороги,
Городи зможуть
З полем порівняти.
Вже теплі весни…
Коней жвава гра…
Вони паслись
А потім йшли за плугом.
І знову колорадська дітвора
Городи назове
Широким лугом.
То ж не осудимо…
Поля – городи ті:
Заручники землі
Й лихої долі,
Яким не пощастило у житті…
А їм, лише,
Не вистачало волі…
27.01.2011р.
Поля городи
© Copyright: Сергей Кононенко, 2011
Свидетельство о публикации №111032908570
Свидетельство о публикации №111032908570
Рецензии