Сюди забіг лише на мить –
Я покидаю вас.
В шалені дні, у тихий час,
ми прокидаємось.
Тримати зло, розбити скло
і тихо різати
Слухняну плоть. Свої думки
Я перекрикую,
Я перекрикую.
Миттєвість дій, як порух вій -
Непомічена.
І унікальність моїх слів
Давно розвінчана.
Той блиск в очах, що душу грів
Вже не верну тобі.
Нещирий сміх, забутий гріх
Ти не пробачила,
Не пробачила.
***
© Copyright: Энн Крип, 2011
Свидетельство о публикации №111032900065
Свидетельство о публикации №111032900065
Рецензии