Чудасiji. Лiтераторне небуття

Тут, от таке…
 
Якщо і Ви, читач люб'язний мій, 
поглянете в літературний дрібноськоп,
то зразу і побачите мене,
і зрозумієте, нарешті,
що і  я, 
все ж, 
менше,  менше,  менше,
ніж поет… 

До того ж дурнуватий… 
Вибачайте…
Якщо, хоч щось не так…
 
І що нас скопище, 
напівсліпих і божевільних,
на голову навіки захворілих…
У райських кущах…

Ну, а я! 
Пишу, яким і став,
та Батьківщину не знайшов,
серед таких же,  як і сам..   

І тому, небуття моє.. 
Звичайно і свідомо –
не від бога!


Рецензии