Я написав твій портрет.
Не дуже то й схоже.
Але ж ти мені і не позувала.
Я знав тебе лиш мертвою
І не застав коли ти помирала.
Я пропустив і службу за тобою,
Не в силах відірватись від роботи.
Я малював померлі вже чесноти
Ретельно скрадуючи від життя побої.
Твої вуста, налиті на картині
Червоним мовби кров маля колором,
Ніколи не прошепотіли слова
Прощання духу з тілом кволим
Чи мав я шанс побачити тебе живою?
Напевно – ні, я запізнився надто.
А те що очі я твої прикрив рукою
Дарунок долі то мені прийнятний.
Я написав тв й портрет
© Copyright: Энн Крип, 2011
Свидетельство о публикации №111032900130
Свидетельство о публикации №111032900130
Рецензии