Садист
Ти знов шукаєш собі жертву,
Ти знов ховаєшся в підвалах,
Де просихає гнівна тиша,
Стискає душу, давить спину.
Ось знову тіло у порізах
Твій ніж проходиться по тілу,
І все біжить гаряча кров
Тобі тут слова не сказати,
Тобі так радісно коли
Всі плачуть гірко не сміються.
Тіла порубані згнили,
Обличчя від болі побіліло
Тобі байдуже на їх крик.
Ти потримаєш на руках людську дитину
І від порізів пропадеш,
Коли відрізані голови
Висіти будуть на стовпі.
Стече їх сік в калюжі крові
Ти тілом, духом сатанієш,
О килим плоті, відчайдушність!
Із глибини черпай надію
Між ран і криків віднайди
До божевілля бий у груди,
Аж доки стогін прохрипить
Закалатає гірко серце,
Зірветься подихом гірким.
Садист
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2011
Свидетельство о публикации №111032901025
Свидетельство о публикации №111032901025
Рецензии