Ніч зоряна,ясна
Й прекрасно усюди,
Та серце сьогодні не б'ється у грудях..
Без нього прожить не змогла,не стерпіла,
І кров молодая траву оросила.
Померти захтіла тепер,серед ночі.
Щоб більше не бачить ті карії очі,
Щоб більше не чуть мелодійної мови,
І щоб не відчуть ті обійми знайомі..
Захтіла померти-і в груди ножем!
Чекала так смерті,
І ось вже,нарешті,вона кличе:"Підем!"..
Поклик
© Copyright: Марина Заграничная, 2011
Свидетельство о публикации №111032804659
Свидетельство о публикации №111032804659
Рецензии