У ліжечку маленький янгол спав
І у ві сні чомусь зітхав.
Під носик щось він бурмотів
З незрозумілих, дивних слів.
То так велась розмова з Богом
Про ще незвідані дороги,
Про цілий всесвіт, про небуття,
Про долі хрест і каяття.
А я, щоб не сполохать душу
Цілунком залишитись мушу,
На ніжних макових устах.
Хай з Богом буде в диво-снах.
Залишу їх на самоті.
Сама ж проситиму у Бога,
Щоб не торкнулися тривоги,
Не заблукати у путі.
Щоб доля була милостИва,
Щоб вистачало завжди сили
З собою жити у ладу.
Щоб не спіткала ти біду.
Хай береже і душу й тіло
Від лиха, болю і образ.
Щоб серце твоє не боліло
Від слів пекучих, гірких фраз.
Нехай дарує легку долю.
Любові чашу, крила волі.
Життєву мудрість і натхнення
Моє ж тобі благословення.
Спи, моя доню, спи янголятко,
А я молитимусь, дитятко.
моiй донечцi
© Copyright: Галина Недашковская, 2011
Свидетельство о публикации №111032508130
Свидетельство о публикации №111032508130
Рецензии