И опять зима...

Ладно скроен,
Крепко сшит –
Снег,
Что весь
Вокруг летит…

Оглянусь,
И повернусь –
Белизна,
Просторность,
Грусть…

Снег так бел,
И мир
Так цел,
Грань снятА,
Исчез предел…

Всё белеет
Лишь пока…
Но как будто –
На века!

Заморачивает
Мир,
Где зима –
Сплошной
Кумир…

Всё б  р а с с т а в и т ь
П о  м е с т а м ,
Но вокруг –
Лишь пустота…

Из дому
Смотря в окно –
Видишь
Зимнее
Одно…

И, хрустальный
Взяв
Бокал,

Вспомнишь
Лёд,
Что снова
Стал –

Миром,
Что лежит
Вокруг,

Где зима –
Недружный
Друг…

19. 03. 2011 г.


Рецензии
Завораживающе, Мариночка!
"И, хрустальный
Взяв
Бокал,

Вспомнишь
Лёд,
Что снова
Стал –

Миром,
Что лежит
Вокруг," СПАСИБО!

Ирина Ревякина   25.03.2011 19:30     Заявить о нарушении