Весна

Зкидаючи з плечей весняний смуток
Духмяною красою я нап’юся
В зеленім зародку весни буду тонути
В квітастім морі розіллюся

В обіймах сонця плескає обличчя
Виписуючи красно на щоках
Промінчиками-пензлями – так звично
Мов фарбами в живісіньких руках

Вплітає трави-розкіш у густе волосся
Волошками рясними свіжий вітер
Коли б оце назавжди довелося
Залишити Весну на білім світі?


Рецензии