Сонцеворот
Комусь – смішний, як завжди, i байдужий
порожній – точно, і крихкий
звойований і втрачений, забутий
мозаїка , що склалась з дріб’язка
в’язка рутина, пліть, медовий пряник
весна, щоразу інша не така
на правді та надіях – чорні плями
і суть речей і біг хвилинних нот
джек-пот пропитий, запопадливість огидна
піснями діб вплелись в сонцеворот
як свідчення, що вічність ненаситна
Свидетельство о публикации №111032405223