На чужин

Я рук твоїх не забуваю ніжний дотик.
Всі  поцілунки в щічку перед сном.
І до сих пір, звучать у спогадах ті кроки,
Коли прощались поглядом в метро.

Твоїх очей сльоза в долоні залишилась,
Уста змарніли від турбот за сина,
Обняти   ніжно, й опинитись знову вдома.
Та чужина для мене серцю мила. 

Думками, мріями з тобою поруч, 
І губи вже готові говорити вдячність.
Так  жаль, що чужина «тебе» натомість.
Бо  інколи зі слізними очима прячусь.


Рецензии