Низький укл1н Вам, хлопц1

Венжега
А чверть сторіччя вже сплинає,
Дніпра синіє глибочінь.
Та хвиля пам`ять підіймає,
Примари оживає тінь.

  Нещастя трапилось в неділю,
  В шабашний привидо-час.
  Тоді я, вільно-чи-невільно,
  Навік з бідою повінчавсь.

Страх тамувався лиш стаканом.
О Боже, як страшно ж було знать...
І голим серцем, і руками
Жар радіаційний розгрібать.

  Тією жаркою весною
  Зустрів чуму я, не пристрАсть.
  Так чорним биллям моя доля
  До долі людства прип`ялась.


© Copyright: Венжега, 2011
Свидетельство о публикации №111032103578
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Венжега
Рецензии
Написать рецензию
Дякую за вірш

Игорь Стожар   12.01.2015 10:08   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
ця дяка - не мені...

Н.

Венжега   12.01.2015 10:14   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Венжега