В темнім небі зорі тихо плачуть
Тиха ніч настала за вікном
Тільки люди сльоз тих не побачать
Бо вони дощем постукають в вікно.
Бо той дощ – то сльози, тихі сльози
Плач зірок, несправджених надій
Плач минулих зустрічей. І грози
Дощ іде, не вернути тих подій.
Може десь, колись, багато років тому
Зірка з неба на землі жила
За коханим вслід пішла із дому
Тільки та дорога в небо привела.
І тепер рахуючи століття
Зірка та, чекає на життя
Тільки загубивши десь надію,
Зірветься i полетить у забуття.
***
© Copyright: Мария Могина, 2011
Свидетельство о публикации №111032010011
Свидетельство о публикации №111032010011
Рецензии