Я грався з забуттям

 Я в далечі морів побачив мир,
   А серед гір мелодію краси.
  Я бачив далі, де чужбина ранить душу.
 Я бачив зграї чужаків,
Не то людей,
         Не то вовків.
   Мене життя учило різним звадам:
       Бурхливим, злим, чутливим та солодким.
  Мій досвід - це сплетіння дій людей.
   Всі почуття згоріли,
  Зосталася примара забуття.
       Іноді, мене болить душа... себе я забуваю.
        Іноді, не знаю, хто я?!
     Мій чорний досвід сердце крає.
       А іноді все навпаки...добре та щасливо. 
Одного разу біля водопаду я приліг,
      І бачив танець водограю, забувся на хвилину...
           Я був краплиною води, рікою, тишиною.
    Я грався з забуттям, насолоджувався небом і свободою,
       Коханням, яке колись подарувала та чужа...
                Так сердцю мила. 
               
 


Рецензии