Уночі капля падає додолу
Бушує вітер,плаче дощ,
Крізь терні гілок він біжить додому
Хова від непогоди батька плащ.
Схопив його,як ще смеркало,
Покрився й потай на колгоспне поле,
Бо їжі всім не вистачало.
Маленькі сестри плакали,
А зараз всі мовчать,
І мати на неділі поховали.
Сумую громовий сурмач,
Хова від непогоди батька плащ.
А батько?Батько за решіткою в неволі
Втрачає розум він поволі.
Як стане утре,зійде сонця світ
Його та інших в’язнів
По черзі виведуть на світ,
Закриють очі чорною хустинкою у всіх
Рушниці підіймуть і сполох.
А він біжить,біжить у поле
Кляне злий рік,кляне недолю.
Колосок укр
© Copyright: Зореславъ, 2011
Свидетельство о публикации №111031809105
Свидетельство о публикации №111031809105
Рецензии