Чудасiji. Спрадавна сни корiнням лiзли аж до горла

День  прожитою  обвиває  мозок   
…мотузком 
…в  зашморг.   

Коріння лун страшезним встромлюються  в серце, змучене порожнім,
ти  хрипиш…   

А  ці. 

Ці  монстри заповзають в  пальці…
Ти ними ворушиш та вказуєш  на  піднебіння…   

Як Щур  здригаєшся  від  створеного і 
…тремтиш. 

А… От!!!

А за мить
до сходу сонця все зникає…

Пекла…

…як не було.
 
…Ні  крові  на  руках і ні  мільйонів душ, 
безвинно покалічених тобою.

Забуті  сни,
з  чавунною  довбешкою   
ти  бродиш  між  такими  ж,  як  ти. 
Вишукуючи  плоть,
щоб та здригнулася та видала себе… 

І  либішся  в  утроби  телекамер.


Рецензии