Хмаринко кошлата, сестричко туманів!
Чи хлине з-під кучерів дощик рясний?
Не всі таємниці відкрились в Кумрані,
Без ліку їх в теплій землиці Святій.
Ми всі вже померли колись у цім світі.
Ми всі народились і знову помрем.
Лиш Місяць, напевно, все знаючи, світить
Над гаєм принишклим, що був вівтарем.
Загублене в Часі і в Просторі вчення,
Замешкався сум у в’язниці хвилин,
Палає свіча в канделябрі натхнення,
Стукоче в віконечко дощ-пілігрим.
В канделябрi натхнення
© Copyright: Валентина Чайковская, 2011
Свидетельство о публикации №111031601850
Свидетельство о публикации №111031601850
Рецензии
