В старій кав'ярні музика звучить,
В кутку рояль акорди розсипає,
Троянда в вазі на столі стоїть
І кави дух спокусливий літає.
Стара кав'ярня... Все летять роки,
Мигтять свічки на столиках дубових...
А пам'ятаєш, як ми залюбки
Пили щовечір напій твій чудовий?
Притишу крок, на хвильку зупинюсь,
Коло кав'ярні подих затамую.
Життя таке яскраве, та чомусь
Я наче поклик чийсь з кав'ярні чую.
Там, у вогні запалених свічок,
Танцюють тіні - то саме минуле
Виконує примхливий свій танок...
А скільки слів палких ці стіни чули!
Знайомий столик... Чи згадає він,
Про що за ним колись велася мова?
А потім з двох лишився тут один
Під тягарем нестриманого слова...
Стара кав'ярня... Отже, прощавай!
Піду я далі по своїй дорозі.
У вирі літ мене не забувай.
Я ще з'явлюся в тебе на порозі!
Стара кав ярня
© Copyright: Зарема Петрунько, 2011
Свидетельство о публикации №111031500634
Свидетельство о публикации №111031500634
Рецензии