Забута Драбина без дiла
Стояла до часу в саду,
I нижнiй Щабель в нiй хвастливо
Скрипiв,що вiн перший в ряду:
-Стою я в початку Драбини,
То ж значить- всьому голова.
Що вартi ви всi для Людини?
Без мене- нiщо ви,дрова.-
Чи довго б хвалився,не знати,
Та тут,як на тую бiду,
Господар,що вийшов iз хати,
Драбину побачив в саду.
Забрав,щоб бува не намокла,
В комору iї перенiс,
I верхнiм кiнцем,ненароком,
Поставив при цьому униз.
Так будь ти Щаблем у Драбинi,
Чи просто,лиш гiлкою сосни,
I в нiч i погожоi днини
Знай те,що в життi все вiдносно.
15. 4 Забута драбина
© Copyright: Василий Марценюк, 2011
Свидетельство о публикации №111031408053
Свидетельство о публикации №111031408053
Рецензии